Виховна робота




Голодний рік, як птиця чорна,  над краєм змореним літав....








Ми за мирне небо...




\


З днем народження, Тарасе.








Соборність в серці 2020






ГКК 16.12.19




























ГКК 18.11.










ГКК 11.11.









#разом_проти_булінгу









Ми любимо спорт

Олімпійський тиждень
У нас в гостях майстри спорту з боксу Шепетівської ДЮСШ
Нереально круто розпочинати день з боксерами




Посміхнись життю, ба  ТИ  йому подобаєшся


























_____________________________________
 Попередження нещасних випадків під час літнього відпочинку (26.05.17)










Господь не може встигнути всюди одночасно, і тому він створив матерів.


Епіграфом до нашої сьогоднішньої зустрічі були саме такі слова. 
Дітвора готувалась з відповідальністю, запалом. 
Було приємно бачити щирі дитячі емоції, бо вони разом зі своїми матусями напередодні свята. Для нас це вперше. Це наш перший досвід спільних батьківських зустрічей. 
Не буду оцінювати як педагог - результативно-нерезультативно, а скажу як мама... Це було класно, адже рясніли емоції, обійми, посмішки, теплі слова.
11.05.2017







Заняття з елементами тренінгу "Ми проти насильства"


Виховуємо любов до природи...








В рамках превентивного виховання молодших школярів.
Вправа "Напиши листа самому собі"
Вчитель:
Сьогодні, діти, ми поговоримо про прикрий випадок, який стався в нашій школі. Учень 4 класу Дем'ян (імена бажано вибирати ті, які не зустрічаються в класі) збирався після уроків додому. Учителька побачила, що він схвильований і щось шукає у портфелі. Зі сльозами на очах хлопчик пояснив, що мама дала йому 50 гривень для того, щоб купити хліба та цукру. Вона хворіла і їй важко було йти у магазин. Гроші зникли. Учителька попросила дітей сісти за парти і пояснила, що сталося. Однокласники зі співчуттям дивилися на Дем'яна. Одна тільки Варвара почервоніла і опустила очі. Учителька непомітно для інших попросила дівчинку залишитися. Розмова була нелегкою. Варвара зізналась, що вкрала гроші, а частину витратила на сьолодощі: цукерки, печево. 
- Діти, як ви думаєте, що було далі? (Варіанти: дівчинка просила вибачення; їй було неприємно й гірко; батькім Варвари було соромно за вчинок дочки; вони повернули гроші;це неприємність для всього класу тощо)
Учні моделюють ситуацію.
- А тепер я попрошу вас зробити те, що ви, певно, ніколи не робили. Цікаво? Напишіть листа самому собі! Можете написати про свої думки, висновки для себе щодо вчинку Варвари, або взагалі про те, як ви ставитесь до крадіжок.
Обговорення листів.
Підсумок.
Дякую за вашу працю, за ваші думки. Ви дуже розумні діти й багато чого навчили мене. Сподіваюсь, що сьогоднішня наша розмова пройшла недаремно. Ми зрозуміли, що крадіжка - це зло для всіх. Найголовніше, подолати в собі бажання красти, коли воно з'являється, "відрізати" корінчик зля, який хоче прорости в нашому серці, пишатися собою за перемогу над злом.

Бондар Т.М.



Виховна година "Козацькому роду нема переводу"


Виховуємо любов до книги






Здоров'я дитини - запорука здорової людини

























Прощавай, Букварику
1 учень
На веснянім видноколі
Зайнялась зоря.
Свято в школі! Свято в школі!
Всі   Свято Букваря!
Вчитель
В першім класі –
Урочистий «День прощання з Букварем»,
Пригадай-но, як колись ти
Був маленьким школярем

Дорогі діти, шановні батьки, гості.
Сьогодні у нас надзвичайно радісний і щасливий день. Ми закінчили вчити першу книгу – Буквар! Але мені хочеться, аби ви подумки перенеслись у той погожий вересневий день, коли наші діти стали школярами. Згадка про той день вилилась у такі віршовані рядки.
Знов запахло вересом і прилинув вересень.         (звучить спокійна музика)
Поспішають в школу вчителі.
По знайомій стежці, що до школи стелиться,
Йдуть і йдуть школярики мої.
Хто за руку мамину тримається,
Хто за татком впевнено іде,
Вже для всіх навчання починається,
В світ науки школа поведе.
Любо всі всміхаються.
А в очах тривоги перелесна.
З школою майбутнє зустрічається,
Вчителю, звіряй по них життя.
Це ж твоя надія в них плекається.
Розум і таланти, майбуття.
Це ж для них сьогодні відкривається
Таїна щоденного життя.

Давно, здається, це було. Ось і позаду 9 місяців навчання в школі, 9 місяців перших радостей і невдач, щасливого сміху й щирих сліз, але і перших перемог.
Мені радісно повідомити, що всі учні класу читають, грамотно пишуть, рахують. Приємно відзначити, що деякі слова для учнів стали близькими, рідними. А що це за слова, діти назвуть їх, відгадуючи загадки.
Загадки вчителя:
Дає здоровя  - спорт.
Вагу – солодкий торт.
Мед – працьовиті бджоли.
Знання глибокі - … (школа)

Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає наш … (Буквар)

Чи в лінійку, чи в клітинку,
Чистим був, та за хвилинку
Мерехтить від цифр та літер.
Ручці він говорить: «Прошу!»
Це шкільний учнівський … (зошит)

Я беру в свою правицю
Із пеналу помічницю.
Зосереджуюсь, зберуся,
Крапка, рисочка, карлючка,
Разом пишем, я і … (ручка)

Тоненький хлопчик,
Та заліз у стовпчик.
І де носом поведе –
Там заміточку складе. (Олівець)

Ось до класу всіх скликає
Голосистий наш дзвінок.
І ми радо поспішаєм
Не в садок, а на … (урок)

Вчить читати й рахувати,
І писати і співати
Всіх дітей довкола
Наша люба … (школа)

Є чарівник у школі в нас,
Ану впізнайте, хто він!
Озветься – тише йде у клас,
Озветься ще раз – гомін.
Щоб не спізнитись на урок,
Нам голос подає … (дзвінок)

На базарі їх не купиш,
На дорозі не знайдеш,
І не зважиш на терезах,
І ціни не підбереш. (Знання)

Паперовий кораблик щодня
Перевозить у трюмах знання.
Після плавання цей корабель
Повертається в рідний портфель. (Книжка)

Чорне насіння по білому полю,
Той його сіє, хто це уміє. (Письмо)

То ж вітаю вас зі святом, бажаю щасливих днів і надалі.

2 учень
Любі гості, мами й тата,
У нас букварикові свято.
3 учень
Спасибі, що прийшли до нас
У наш найкращий перший клас.
4 учень
Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо.
Бо всі ми букви знаємо,
Бо ми читати вміємо.

Заходить Букварик
Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу.
І малечу, як зустріну,
Грамоти одразу вчу.
(Діти аплодують)

Кожен рік мене листають
Ніжні пальчики нові,
Хай же розум розвивають
Любі дітоньки малі.

Добрий день, діти!
Всі. Добрий день!
Вчитель. Діти, хто в нас сьогодні найголовніший?
Всі. Буквар!
Учитель. Кому ми повинні рапортувати про те, як вчилися шкільному життю?
Всі. Букварю.
Учениця. В такому разі, до останнього рапорту Букварю стояти струнко! Товаришу Буквар, на свято прощання з тобою зібралися всі. До проведення рапорту готові! Рапорт розпочинай!!!
Вчитель.  (Учні)
1.     За час навчання в 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту, що допоможе нам у майбутньому вчити й інші мови світу.
2.     Учнями класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок 400 художніх книжок.
3.     Списано в зошитах багато десятків сторінок, зароблено 1009 «Відмінно!», 755 «Дякую!» і трішечки «Попрацюй!»
4.     Загублено 5 поганих звичок, 29 ручок, 30 олівців, з десяток гумок, 30 гудзиків.
5.     Над важкими правилами «поламано» 5 голів, зламано 4 стільці і 1 палець, порвано 6 ранців, 3 штанців.
6.     На території школи затоптано 1 клумбу, розбито 6 носів і 1 шибка.
7.     Клас живе цікаво і не збирається зупинятися на досягнутому.
Усі. Рапорт здано!

Буквар хапається за голову.
Буквар. Ой-ой-ой! Оце навчив! Оце дожився!
Учениця. Букварику, тобі смішно?
Буквар. Що ж тут смішного? Тут плакати треба! Доведеться мені ще залишитися. Яка ганьба!
Учениця. Букварику, не журися, це ми навмисне.
Буквар. Як навмисне?
Учениця. А щоб веселіше було.
Буквар. Так це не правда?
Учениця. Звичайно! А коли й правда, то тільки трішечки! Зовсім небагато.
Вчитель. Діти, давайте розвеселимо Букварика.
Частівки.
1. Я прийшов до школи вчитись,
Бо поставив я мету:
Скоро стану президентом,
Тільки трохи підросту!
2. Я також не підведу –
У політику піду!
Буде наша Україна
Найславетніша країна!

3. Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Буду, мабуть, футболістом,
Або зіркою кіно!

4. Поки ще казати рано,
Може, в бізнес я піду.
Чи фотомоделлю стану,
Як по росту підійду.

5. Я банкіром хочу стати,
Полюбляю рахувати!
Або буду депутатом,
Бо люблю голосувати!

6. Я художницею буду,
Малюватиму споруди,
І портрети, і пейзажі –
Все, що мама мені скаже!

Вчитель. Всякого бувало з ними. І ось ще трохи – і перший клас стане спогадом. За цей рік діти багато чого навчилися, і свої вміння вони сьогодні нам продемонструють.
            Діти! А чи знаєте ви, що потрібно покласти у портфель?
Гра «Перевір свої знання»
           
                                                        Для письма сказати прошу:
                                                           Що потрібно взяти …(зошит)
                                                           Ручку й олівці, щоб знали,
                                                           Ми кладемо у… (пенал)
                                                           Малювати в альбомі цім
                                                           Допоможуть…(олівці)
                                                           Кожен учень і щоденно
                                                           На урок бере…(щоденник)
                                                           Букви всі від А до Я,
                                                           На сторінках…(букваря).
Виступ учня. Гра на сопілці.
Учень.     - Фізкуль-ура! Фізкульт-ура!
                 Зі спортом дружить дітвора!
                То ж оголошую розминку –
                Фізкультхвилинку для відпочинку
Фізкультхвилинку проводить учениця або всі разом.

Учень.                 – Хай у науці кожен привчиться
                             Покоштувати і хрону, й перчиці.
                             Зате, коли буде в навчанні тяжко,
                             Дванадцятки в журналі цвістимуть ромашками.
Всі.    Навчився читати наш дружний клас!
          Ви маєте всі поздоровити нас!
Вчитель. Запрошуємо до вітального слова, для вручення дипломів  заступника директора з навчально-виховної роботи Ірину Володимирівну Тищук.
Буквар. Молодці! Добре старались, гарно вчились!
Вчитель.  А зараз, шановні батьки, ваші діти дуже хочуть перевірити, як ви, допомагаючи їм робити уроки, вивчили математику!

Задача 1
Півень голосно кричить,
Сто душ може розбудить.
Скільком півнів досадити,
Щоб душ двісті розбудити. (1)

Задача 2
В клас зайшов Мишко,
А з ним — Петько,
А за тим Маринка, .
За нею Ярина,
А за нею Ганна.
Скільки хлоп'ят всього? (2)

Задача З
Чотири груші Ваня мав,
Ще чотири братик дав,
На подвір'ї Ваня сів,
Вісім груш відразу з'їв.
І подумав — чи не мало?
Скільки груш іще зосталось? (0)

Задача 4
Миколка з'їв чотири сливи,, а шестеро — Настуся.
Скільки слив з'їла їхня бабуся? (Жодної)

Задача 5.
Сидить Яцків, ловить зайців. Як ще одного спійма, то ще 9 зостанеться, щоб було 10. Скільки зайців зловив Яцків? (Жодного)

Вчитель. Подякуємо вашим рідним за відповіді.
Учень.  Добрий Букварику!
              Перша книжко!
              Хочеться навіть поплакати трішки…
              Жаль розлучатися, хоч і треба.
             Ми не забудем ніколи про тебе!
             Спасибі тобі за добру науку,
             За паличку першу
             І першу букву,
             За перше слово
             І першу казку,
             За першої вчительки щиру ласку.
            Ми памятатимем довгі роки
            Мудрі й повчальні твої уроки.
Буквар. Хай підростає перший ваш клас, а я залишаю вас.  
Всі.    Прощавай, Букварику!
          Наш найперший друже!
         Ми тобі, Букварику,
         Дякуємо дуже!


Пісня «Мій букварик» Наталя Май

Вчитель. Бажаємо вам добра, любові, затишку у ваших душах і серцях!
Чистого неба над головою, спокійного і радісного життя!
Хай пісня тут лине,
Хай сміх тут лунає,
У кожного радісна усмішка сяє!
Всі дружні, веселі
Радійте за нас,
Ви всі перейшли
В другий клас!
Підручники нові чекають на вас.
В добру путь у другий клас!     




Вчитель початкових класів
Шепетівської СЗОШ №2 

Бондар Т.М.



Батьківські збори
Проводяться за круглим столом
Тема: Розвиток пам’яті дітей — важлива умова повноцінного навчання.
Мета:
1.      Познайомити з поняттям «память».
2.     Познайомити з прийомами  покращення    пам’яті,  вмінням  зосереджуватися.
3.     Дати   рекомендації  батькам  щодо розвитку  пам’яті  дітей,  зокрема  під  час      виконання  домашніх  завдань.
На  дошці  —  плакат  з  висловом: 
«Кожен  скаржиться  на  свою пам’ять,  і  ніхто  —  на  свій  розум »  (Ф.  де  Ларошфуко).
План
Вступна частина:
$     Вправа «Вітальне слово вчителя»
$     Вправа «Привітання - подарунок»
$     Вироблення правил
$     Вправа «Очікування»
Основна частина:
$     Вправа «Мозковий штурм»
$     Повідомлення «Память дитини»
$     Практичні вправи «Ейдетика», «Мнемотехніка»
Заключна частина:
$     Тест на кмітливість
$     Вправа «Портрет дитини»
$     Вправа «Очікування»
$     Вправа «Продовж речення»
$     Вправа «Оплески співпраці»




Вступна частина
Вправа «Вітальне слово вчителя»
-         Доброго дня! Тема нашого заняття «Розвиток пам’яті дітей — важлива умова повноцінного навчання». Його мета познайомити з прийомами  покращення    пам’яті, дати вам рекомендації.
-         Наше тренінгові заняття буде складатися з 3-х частин: вступної, основної, заключної.

Вправа «Привітання - подарунок»
Учасники по черзі вітаються, називаючи своє імя, й розповідають, щоб вони хотіли подарувати учаснику, що сидить поруч.
Рефлексія: що дала вам ця вправа? Чи раді ви були подарунку?

Вироблення правил
G  Працювати із задоволенням
G  Брати учать у всіх вправах, активність
G  Один говорить, всі слухають
G  Всі мають право висловитись
G  Говорити за темою
G  Бути лаконічним
G  Звертатись один до одного на «ти», по імені

Вправа «Очікування»
На аркушах паперу малюють перше, що прийшло на думку й записують очікування. По черзі зачитують.

Основна частина
Вправа «Мозковий штурм»
Що таке память?

Повідомлення вчителя
Па́м'ять — психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини. У психології пам'яттю позначають комплекс пізнавальних здібностей і вищих психічних функцій по накопиченню, збереженню та відтворення знань і навичок. Пам'ять в різних формах і видах притаманна всім вищим істотам. Найбільш розвинений рівень пам'яті характерний для людини.
Память – слухова, зорова, словесно-образна.
Методика «Визначення типу пам'яті» у молодших школярів представлена у моєму блозі. Діагностика за цією методикою неважка, доступна й не психологам.
Дитина приходить до школи, оволодівши величезним багажем знань у дошкільному закладі, але трапляється так, що раптом дитини стає лінивою, не хоче вчитися. А все тому, що в дошкільному віці ми сприймали інформацію не напружуючись, граючись, легко та із задоволенням.
Запамятайте, що в людина все запамятовує, точніше у ній неминуче записується все, що вона бачить, чує, відчуває, почуває.
Проблема не в запамятовуванні, а в пригадуванні, що безпосередньо повязане з нашою уявою, вигадкою, фантазією.
Спробуйте уявити свою квартиру, як ви по ній ідете… Уявили?
Звичайно!
А тепер спробуйте пригадати свою квартиру… Пригадали?
Без проблем!
Зверніть увагу, що і в першому, і в другому випадку ви робили одне й те саме. Ви уявляли! Ви бачили!
А якби вам прийшло в голову вивчити свою квартиру? Ви б вчили???
Звичайно, ні. Навіщо вчити, якщо я бачу, уявляю.
Саме, граючись своєю уявою в перші роки свого життя, ми пізнаємо світ: кожен запах, звук, дотик. І це все легко, без напруження.
Чому у школі ми повинні вчитися по-іншому? Чому навчання повинно бути повязане із зусиллями, напруженням?
То чому дорослі батьки не можуть пограти в уроки з дітьми, зробити так, щоб їхня уява продовжувала легко і невимушено, як раніше, справлятися з будь-якою інформацією.
«Каждый охотник желает знать, где живет фазан»
КаФе ПТаХ
І таких жартів наша память зберігає дуже багато. Такі жарти, вигадки допомогли мільйонам не заучувати, не витрачати час, не зубрити, а відразу, за декілька секунд запамятати інформацію, і найголовніше, легко відтворити її.
Все це ми можемо «включити» чарівним словом «Уяви собі…»
Психологи кажуть, що погана память це тоді, коли не можеш згадати дорогу додому або знімаєш шкарпетки не роззуваючись.

Практичні вправи
Можна я з вами проведу вправи?
«Гра зі словами», с. 59-60 (додаток 1)
«Гра четверта», с. 64-65
«Метод Цицерона», с. 80-82
Запамятайте, інформацію, що потрібно запамятати, прикріпіть на дверях, на дзеркалі
«Метод Цицерона» продовження, с. 82-83
Джерело
Уроки психології / Упоряд. О. Главник. – К.: Шк. світ, У 71 2002. – 112 с. – (Психолог. Б-ка)
«Я перекажу» Мнемотехніка
Вчитель читає батькам будь-який текст, вони малюють малюнки до почутого.
-         Спробуйте собі переказати текст. Результативно?
-         Може хтось виявить бажання вголос переказати?
-         Дякую.
Саме ця вправа є найпершою, яка допоможе переказувати прочитане, вчити вірш.

Заключна частина
Але на навчання наших дітей не лише память впливає, а й увага.
Увага буває мимовільною й довільною. Мимовільна увага привертається до яких-небудь предметів або явищ самих по собі, незалежно від зусиль з нашого боку. Зазвичай це щось яскраве, незвичайне, цікаве.

Тестування батьків «Наскільки ти уважний і кмітливий»
Учитель ставить батькам жартівливі запитання на кмітливість. Батьки записують свої варіанти відповідей на аркуші паперу.
Після тестування вчитель оголошує правильні відповіді, а батьки перевіряють свої записи: напроти правильних варіантів ставлять «+», напроти неправильних — «–».
Памятайте, ви не на уроці чи екзамені ))))))

1. Професор лягає спати о двадцятій годині. Маленьку стрілку будильника він ставить на дев’яту годину. Скільки спав професор? (Одну годину.)
2. Чи є у календарі Марокко 24 серпня? (Є.)
3. У вівчаря було 10 овець. Усі, крім дев’яти, померли. Скільки залишилось? (Дев’ять.)
4. Ви — пілот літака від Парижа до Москви з посадкою в Берліні. Скільки років пілотові? (Стільки, скільки мені зараз.)
5. Кожен місяць закінчується 30 або 31 числа. У якому місяці є число 28? (У кожному.) 6. Ви заходите до незнайомої кімнати, де є дві лампи — газова і гасова. Що ви засвітите спочатку? (Сірник.)
7. Один потяг їде з Києва, другий — з Одеси назустріч йому. У першого потяга швидкість втричі більша, ніж у другого. Який із потягів буде далі від Києва, коли вони зустрінуться? (Обидва будуть від Києва на однаковій відстані.)
8. Батько і син потрапили в автокатастрофу. Батько помер, син — у лікарні. До палати заходить хірург і каже: «Це мій син». Чи може таке бути? (Так, хірург — мати хлопця.)
9. Палицю треба розпиляти на 12 частин. Скільки буде розпилів? (Одинадцять.)
10. На руках десять пальців. Скільки пальців на десяти руках? (П’ятдесят.)
11. Лікар призначає хворому три уколи через кожні півгодини. Протягом якого терміну буде зроблено всі уколи? (Протягом години.)
Батьки рахують кількість «–» у своїх записах і визначають результат:
0–2 мінуси — дуже кмітливий і уважний;
3–4 мінуси — вміє логічно мислити, проте йому не завжди вистачає уваги;
5–6 мінусів — уважний, але логічні завдання викликають у нього труднощі;
7–11 мінусів — дуже неуважний. Не вміє зосереджуватись, йому важко побудувати ланцюжок логічних міркувань.

 Вправа «Портрет дитини»
Можна я з вами проведу ще одну вправу?
Д
Дружелюбний, добрий, діючий, дедуктивний, динамічний, добросовісний, домінантний, достойний, духовний
И
Щирий, читаючий, пильний, милий, пишучий,
Т
Толерантний, товариський, тактовний, точний, талановитий, творчий, терпимий, темпераментний, теплий
И й
Креативний, емоційний, демократичний, самостійний, спокійний, відчуваючий, інтелігентний, м’який, успішний, швидкий, грамотний, гармонійний, щасливий
Н
Невразливий, наполегливий, ніжний, неповторний, невтомний, незабутній, новий, надійний, нестандартний, неавторитарний, невразливий
А
Активний, адекватний, аналізуючий, адаптований, авторитетний, акуратний

Оцініть за 12-ти бальною шкалою. Оцінюйте справедливо, ніхто не претендує переглянути ваші оцінки.
А тепер, подивіться, що ще треба вам виховувати, прищеплювати вашій дитині.

Від родини багато в чому залежить, чи навчиться дитина думати й осмислювати все те, що набуто на уроці, із книг і власних вражень. Це тісно пов’язано з терпінням, посидючістю та уважністю.
Ми проводимо багато часу на роботі. Здається, головне для нас — дитину нагодувати, одягти, створити певні умови, а часу для того, щоб поговорити з дитиною про те, що робиться в дитячій душі, у нас немає. Або робимо це на бігу, поспіхом. І дитина, щоб не засмучувати нас, на питання «Як справи?» відповідає: «Нормально». А що таке нормально? Нормально для кого? Для нас? Для неї?
Відкладіть справи вбік, притисніть до себе дитину, обніміть її.
Психологи cтверджують, що для того щоб дитина почувала себе щасливою, потрібно сім разів протягом дня погладити її по голівці, обійняти, поплескати по плечу, підбадьорити, тобто через тілесний дотик підтвердити «Я люблю тебе».

Вправа «Очікування»

Вправа «Продовж речення»
Закінчіть речення  МЕНІ БУЛО…, ТОМУ ЩО…

Вправа «Оплески співпраці»
Подумки на праву руку покладіть те, що ви отримали на цьому занятті, а на ліву – свій внесок у це. А тепер зєднайте це. Оплески.

Я вам дякую за співпрацю. Хочу побажати вам здоровя, нехай ваші серця переповнюють лише лише добрі, приємні почуття.
Рецепт щастя
Візьміть чашу терпіння, влийте в неї повне серце любові, дві пригорщі щедрості, посипте добротою, плесніть трішки гумору і додайте якомога більше віри. Усе це добре перемішайте. Намастіть на шматок відпущеного вам життя і запропонуйте кожному, кого зустрінете на своєму шляху.
Хочу завершити словами Джона Локка:
Пам'ять - це мідна дошка, вкрита буквами, які час непомітно згладжує, якщо іноді не відновлювати їх різцем.

Вчитель початкових класів
Шепетівської СЗОШ №2    
Т.М. Бондар

Додаток 1





Виховна година: АФГАНІСТАН БОЛИТЬ В МОЇЙ ДУШІ
Мета: розширити знання учнів про історичні події афганської війни; виховувати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів, до трагічної сторінки нашої історії; розповісти про односельчан, що служили в Афганістані, віддати данину пам’яті полеглим воїнам-афганцям.
Обладнання: на стіні плакат з написом „Афганістан”, політична карта світу;запалена свічка; звучить фонограма пісні на афганську тематику. На урок – пам’яті запрошені воїни-інтернаціоналісти, гості, старшокласники.

Читець: Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає.

Вчитель: Шановні гості, учні, вчителі! 15 лютого відзначають скорботний День пам’яті воїнів-афганців. Сьогодні ми з вами зібралися тут, щоб вшанувати пам’ять тих, хто поліг на афганській землі, дізнаємось про героїв цієї страшної війни. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями. Вони вірили, що виконують інтернаціональний обов’язок.          *На нашій зустрічі присутні:

Вчитель: Афганська війна назавжди залишиться болем у серці нашого народу. „ Немає більшої любові, ніж та, коли положиш душу свою за друзів своїх”, – говориться в Євангелії.

25 грудня 1979 року радянські війська були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов’язку. Для тисяч радянських солдат, їхніх батьків, матерів, братів, сестер розпочалася жорстока, кривава війна в Афганістані. Потрапивши на палаючу афганську землю, мужні воїни-інтернаціоналісти всім серцем прийняли її біль, як свій, і до останнього подиху захищали інтереси її багатостраждального народу. В ім’я волелюбного афганського народу, в ім’я миру, братерства на землі вони, не вагаючись, готові були віддати найдорожче – життя.

Читець: Ти – вічний біль, Афганістан, ти – наш неспокій.
І не злічить глибоких ран в борні жорстокій
І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –
Не всі вернулися сини із тих ночей…

пісня

Вчитель: Афганська війна тривала 10 років. І через неї пройшли майже 700 тисяч чоловік. І серед них – більше 160 тисяч – українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям, з них – 12 українцям. 15 тисяч солдат загинуло у цій війні, 35 тисяч було поранено, багато потрапило у полон або пропали безвісти.

Що ж то за країна, що завдала нам стільки болю, горя, смутку? (розповідь супроводжується демонстрацією карти) Афганістан – це держава, що знаходиться в Південно-Східній Азії, де проживає 17 мільйонів чоловік, з них 8 млн. – афганці, а решта – таджики, туркмени, узбеки, хазарейці. До середини 70-х років це була одна з найвідсталіших країн світу.

Афганістан – це 70 % гірської місцевості з бідною рослинністю, гірський хребет Гіндукуш з висотою гір до 7-8 тисяч метрів. 86 тисяч населення проживають в аулах у злиднях. Страшенна бідність, відсутність елементарної медичної допомоги, масова неписьменність серед населення, особливо серед жінок та дітей, висока смертність.

У квітні 1978 року афганський народ піднявся на боротьбу за краще життя, скинув монарха, проголосив Афганістан республікою. Нова влада взяла курс на соціалізм. Було видано ряд нових законів, запроваджено початкову освіту, надано права жінкам, знято з них паранджу.

У грудні 1978 року між колишнім СРСР і Афганістаном був підписаний договір, за яким Радянський Союз зобов’язувався переозброїти афганську армію. Виходячи з цього, керівництво СРСР на чолі з Л.І.Брежнєвим продемонструвало готовність надати прокомуністичному режиму НДПА Барбака Кармаля реальну воєнну підтримку. 27 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони втяглися у бойові дії по всій території. Присутність чужоземних військ викликала стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984-1985 роки.

Нашим солдатам говорили, що вони виконують інтернаціональний обов’язок, тобто захищають братній народ. І вони, сліпо обдурені, „наводили лад” у тій країні „вогнем і мечем”.

Брудна, підступна війна… За що, за які ідеали , за чию Батьківщину, в ім’я якої мети загинули десятки тисяч юнаків? Сивіли від горя батьки і матері, ховаючи своїх дітей, вдовами ставали жінки в мирний час. У скількох сімей у траурному обрамленні зберігаються фотографії синів! Лише одну нагороду заробили вони за проявлену мужність і героїзм – право бути похованим на рідній землі.

Читець: Горить край лісу золотистий клен

Горить край лісу золотистий клен.
Це дерево найперше пожовтіло,
Зненацька спалахнуло і згоріло,
Як в матері один - єдиний син.
Залишив все - зелені явори,
І джерело, що серед поля бігло.
І колос житній, золотисто-стиглий.
І пагорб лисий древньої гори.
А мати, мов засохла тополина,
П’ятнадцять  років   виглядає  сина.
Ось  вітер  ворухнув  в  вікні  фіранку
Здається,  син  живий  стоїть  на  ганку.
Притихла  бідна,  тільки  серце  б’ється.
Синок  живий  їй   знову  видається.
Навіщо  йому  ті  скелясті  гори?
Навіщо  їй  це  невимовне горе?

Вчитель: Летіли в Україну „чорні тюльпани” з цинковими гробами. І несли чорні птахи смерті похоронки в Україну. Не минули вони нашого краю.
Гинули солдати. Кожна смерть страшна. А як страшно, як не хочеться помирати у 18-19 років, коли ще тільки починаєш жити.

Вже не дійти до рідних берегів.
Ридали друзі, впавши на коліна,
Він помирав серед чужих пісків,
І разом з ним вмирала Україна.
А вдалині сірів чужий кишлак,
І БТР димів опісля бою.
Погасло сонце у його очах,
Аж гори похитнулися від болю.
В оселю рідну – цинкова труна
Страшенна кара, за яку провину?
І божеволіла матуся молода,
А разом з нею – Україна.

 Вчитель: Прослуживши менше року, 22 серпня 1980 року в бою загинув Сергій Дмитрович Зайчук, мешканець села Орлинець.
Відважний десантник-санінструктор виніс з-під обстрілу двох поранених товаришів. Однак, коли рятував свого побратима, у нього влучила куля. За свій подвиг наш земляк посмертно нагороджений медаллю «За відвагу».
Це була перша непоправна втрата у тій війні, а насамперед для батьків Сергія – Дмитра Петровича та Надії Павлівни. Батьків Сергія вже немає в живих. Надія Павлівна померла минулого року в серпні місяці. Так сталося, що останній лист від ще живого сина батьки отримали у день його похорону. У ньому йшлося, що «служба йде нормально…».

Читець: Мати солдата
Очі пекуча сльоза обпіка,
Рана у серці ятриться.
Дрібно тремтить материнська рука-
Син ясночолий їй сниться.
Він приїздив у відпустку в село,
Радісно всім усміхався.
Ще дев'ятнадцяти літ не було...
Так молодим і зостався.
Не закінчилась афганська війна
В цій українській оселі.
Досі сумує матуся одна,
Плинуть роки невеселі.
Нікому втішить матусю стару,
Син не вернеться ніколи.
Гірко дивитися на дітвору,
Що повертає зі школи.
Це ж і онучок міг бути таким,
Щоб син живим повернувся.
Очі їсть смуток ядучий, мов дим.
Розпач в душі ворухнувся.
Стука годинник, немов метроном,
Лічить невпинно години.
Місяць повільно пливе за вікном.
-Де ти, мій сину єдиний?
Тільки портрет, мов пятно на стіні,
У рушниках вишиваних.
Син у афганськім пекельнім вогні...
Так із життя пішов рано.
 Вчитель:
Вчитель: Пам’ять про мертвих вшановують хвилиною мовчання. Ніхто не рахував, скільки років довелось би нам мовчати, коли б так пом’янули кожного вбитого. Помовчимо хоча б хвилину. За всіх. Встаньмо, постіймо хвилину, нехай не заболять у нас ноги, а тільки защемлять серця за тих, кого нема серед нас, хто лежить у землі, хто світить нам із небес, а, може, із підбитим крилом ніяк не перелетить через Афганські гори до свого дому. (хвилина мовчання) Їм випало жити – так кажуть про тих, хто повернувся до рідного дому, а тепер порядкує рідну землю, віддаючи їй свої сили і вміння.
*Вони пройшли пекло війни Афганістану, вони не поповнили списки загиблих, вони і є тією пам’яттю, що пише історію. (діти вітають воїнів-афганців, що запрошені на урок,їм надається слово)
 Вчитель:Ми не повинні забувати жертв Афганістану, як і всіх інших жертв, які поніс наш народ тільки через те, що не сам керував долею своїх громадян, а ними розпоряджався хтось інший. Це потрібно для того, щоб нові Афганістани не виникли більше на нашій землі. Давайте будемо завжди пам’ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі: у спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують. Шановні друзі!

На цьому наша зустріч закінчується.
Вчитель початкових класів Бондар Т.М.




«НАРОД МІЙ Є! НАРОД МІЙ ЗАВЖДИ БУДЕ!»
«Народ мій є! Народ мій завжди буде!»
Мета виховної години: поглибити знання учнів про Україну; формувати ціннісне ставлення до держави, родини, громадянина; почуття належності до своєї країни, її історії та традицій; розвивати громадянські цінності: патріотизм, людяність, толерантність; розвивати логічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти, робити висновки, відстоювати власну позицію; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до скарбів Батьківщини, розуміння людини – як найвищого творіння.
Обладнання уроку: державна символіка, вишитий рушник, хліб-сіль, букет із кетягів червоної калини і колосся.
Для колективної творчої справи: фотоколаж із краєвидів України та визначних подій для нашого народу, фотографії із мистецьких конкурсів, вирізки із газет і журналів із життя співвітчизників та ін.; ватман, клей, ножиці, стиплер.
Хід уроку:
Вступне слово вчителя
    Сучасна Україна як самостійна і незалежна держава існує від 24 серпня 1991 року. Наша держава – своєрідний феномен: одночасно древня і юна, славнозвісна і маловідома. На політичній карті світу як самостійна держава з’явилася  порівняно недавно, але її праматір – трипільська цивілізація, а потім – Київська Русь відомі своєю величчю на весь світ.
      Історична доля України складалася непросто. Були важкі періоди невдач і розчарувань, гоніння і роздробленості. Та на всіх історичних перехрестях, як власну душу, нетлінний скарб, народ плекав рідну мову, власну культуру і звичаї. Ми, немов найдорогоціннішу монету, карбували свої кращі риси: волелюбність, працьовитість, щедрість і відповідальність.
       Нам є чим гордитися:
нинішня Україна – одна з найбільших держав у Європі. Саме на території України вчені визначили географічний центр Стародавнього Світу;
за наявністю природних ресурсів Україну вважають найбагатшою країною в Європі;
на Всесвітньому конкурсі мов у Парижі українська була визнана однією з наймелодійніших (близько 70 років тому).
     Але найголовніше, Україна є домівкою майже 46 мільйонів громадян, кожний з яких – талановита, непересічна особистість.
Запитання до класу:
Що, на Вашу думку, вирізняє Вас, як громадянина України, від інших громадян?
Інформаційна мозаїка
         Кожна держава має свої відзнаки. Крім офіційних атрибутів держави – герба, прапора, гімну, які презентують нашу країну на міжнародних зустрічах, симпозіумах, змаганнях, існують ще й народні символи. Їхнє призначення: збереження і примноження історичної пам’яті народу певної території, тобто така собі соціальна ідентифікація. Елементами народної самобутності наділені рослини, тварини, предмети побуту і їжа, музичні інструменти тощо.
Запитання до класу:
Які Ви можете назвати народні символи, за якими наших земляків пізнають і шанують  у всьому світі?
Інформація для вчителя
 Хліб-сіль на вишитому рушнику
         Дорогих гостей у нас зазвичай зустрічали хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Ця традиція з давніх-давен дійшла до наших днів. Вона засвідчує шанобливе ставлення до того, кого зустрічають, і відкритість та гостинність господарів. Це знак довіри, побажання достатку та щастя.
Червона калина
      Калина для українців – символ родини, отчого дому, рідної землі. Кетягами спілої калини прикрашали дівчата віночки та весільний коровай. А на могилах козаків, які не повернулися додому, садили калинові кущі – знак пам’яті та любові.
Жито
       Жито – символ життя і життєвого благополуччя. Це основа всього живого; є дійсною  основою життя навіть за своєю назвою – в них спільний корінь: жито зростає в житті, а життя виростає з жита. Тож жито – від життя, а життя неможливе без хліба, який, у свою чергу, неможливий без жита... Окрім усього, жито – виразник життєвої мудрості.
 Українська вишивка
      Україну можна пізнати серед інших держав і за вишивкою. Українським візерункам притаманні як геометричні орнаменти, так і рослинні та зоологічні. Проте, що це ремесло було в пошані на нашій землі здавна, свідчать кам’яні скіфські баби, на яких добре збереглися схематичні орнаментальні зображення на одязі. Вишивка – символ незламності народу та оберіг його майбутнього. Сьогодні вишивкою оздоблюють рушники, одяг, предмети побуту, це вважається стильно і сучасно.
Бандура
      Бандура – унікальний музичний інструмент, який практично немає  аналогів у світі. Разом із кобзою та лірою вважається національним символом українців. Кобзарі і бандуристи, співці нашої історії, нашої слави, піднімали дух народу творили епос України. Були першими журналістами і поетами, композиторами і піснярами. Ходили від села до села, знали що, де відбувається, які настрої у народу, розповідали у піснях і думах про побачене і почуте, про славне лицарство козацьке, гетьманів, славні подвиги, людське горе у неволі.
Українська мова
          Говорити про розвиток культури народу і нічого не сказати про розвиток мови – це все одно, що будувати хату і забути про її фундамент. Наша мова – не лише засіб спілкування, а й знаряддя, інструмент духовної діяльності людини.  Завдяки мові людина мисляча – це насамперед людина,яка фантазує. Без такої здатності ми не мали б не лише трагедій Еврипіда і Шекспіра, «Фауста» Гете й гоголівського «Вія», а й ... теорії Ейнштейна та всіх матеріальних надбань цивілізації – від простого колеса до комп’ютера.
 Українська пісня
        Українська пісня – душа народу, яка знайшла своє вираження та відображення в співочих образах. Переживання, будь-які враження, релігійні вірування та погляди висловлювались в різних пісенних жанрах. Натхнення для створення мелодій народ черпав звідусіль. Своїм походженням пісня походить з сивої давнини, з часів, коли наші предки були язичниками, вірували у вищі сили природи, відповідно, в більшості пісень вони замовляли, спонукали та дякували силам  дощу, сонця за поміч в збиранні родючого врожаю тощо. Пісня для українців стала найдорожчим та невичерпним народним скарбом.
Колективна творча справа
Народ мій завжди буде!
          Учням пропонується набір із фотографій краєвидів України, визначних подій для нашого народу, мистецьких конкурсів, змагань (спортивних, творчих тощо), вирізки із газет, журналів про життя та творчість співвітчизників та ін.; ватман, клей, ножиці, кольоровий папір, маркери та ін.
 Завдання: створити колаж на тему «Народ мій завжди буде!».




Тема позакласного заняття: «Урок доброти»
Мета: закріпити і поглибити знання учнів про ввічливість, про культуру поведінки.
Завдання:
дидактична - вчити вживати ввічливі слова, прищеплювати етичні норми поведінки, спілкування людей у суспільстві;
корекційна - розвивати комунікативні навички, мова;
виховна - виховувати почуття колективізму, згуртованості, вміння працювати в команді.
Матеріал та обладнання: м'яч, ватман, ножиці, клей, заготовки з паперу, презентація, ігри, музика.
Хід заняття:
1.вступна частина
Організаційний момент
(Завдання: настроїти дітей на доброзичливе робочий настрій.)
Під музичний супровід (В. Шаїнський «Дорога добра») діти входять в зал і сідають на стільчики.
- Подивіться один на одного, посміхніться один одному, посміхніться гостям. Нехай посмішка і гарний настрій будуть вашими помічниками.
Введення в тему
- Сьогодні у нас дуже цікава і серйозна тема заняття, а щоб дізнатися, давайте послухаємо наших хлопців, які вивчили вірші.
(Завдання: розвивати пізнавальний інтерес, пам'ять, увагу, мова.)
Добро творити на Землі
   Людині лиш дано.
   І навіть діточки малі
   Всі знають це давно.
   Краса і море доброти
   Оточує нас всіх.
   Подібним будь до сонця ти,
   Щоб зазвучав твій сміх
   Щоб ти освітлював всім шлях,
   Як сонце з висоти.
   Хай сяє усмішка в очах.
   Будь завжди добрим ти!
   Навчаймося добра, як вчаться мови діти,
   Щоб потім все життя його творить святе.
   Плекайте крізь роки троянди ніжні й жито.
   Тримайте у руках, як сонце золоте.
   Даруймо для людей погожі дні весняні,
   Щоб щедрим садом вік святився небокрай.
   Щоби пісні лунали до нестями
   І повнився добром наш дім і рідний край.

               
   Будь чистою і світлою, дитино.
   Добро твори у світі кожен час.
   Добро і є та категорія єдина,
   Яка веде до світла кожного із нас.
   Добром на доброту відповідай щоднини
   Й на зло також добром відповідай.
   Покликання найбільше для людини -
   Добро творити! Це запам’ятай.

- Як ви думаєте, про що ці вірші? (Відповіді дітей).
ІІ.Основная частина
- Вірно, тема нашого заняття: «Урок доброти».
Ми сьогодні будемо говорити про доброту, про якості властивих добрій людині, пограємо з вами в різні ігри, виконаємо творчу роботу, а також будемо аналізувати добрі і злі вчинки.
Доброта - це прагнення людини дати щастя всім людям.
У людини є два види життя. Перша - реальна, повсякденне життя. Це його навчання, робота, виконання обов'язків, взаємовідносини з іншими людьми. І є прихована, духовне життя. Це думки, почуття, ідеали, внутрішній світ. У французького письменника Ст. Гюго є гарні слова: «У внутрішньому світі людини доброта - це сонце».
Гра-вікторина «Чемність»
Слово – вибачення. (Вибачте)
Слово-привітання з батьками, вчителями, сусідами, друзями. (Здрастуйте)
Слово-перепрошення. (Даруйте)
Привітання до друзів. (Привіт)
Так прощаються приятелі. (Бувай)
Слова прощання. (До побачення)
Слово подяки. (Спасибі)
«Чарівне» слово. (Будь ласка)
Слова, що вживають,проводжаючи в далеку дорогу. (Щасливої дороги)
Слово, яке кажуть під час розставання. (Прощай)
Так вітаються хлопці. (Здоров)
Слова, що кажуть рідним перед сном. (На добраніч)
Ви йшли по коридору і випадково когось штовхнули. Що треба сказати? (Вибачте)
Яке слово скажете мамі або бабусі за смачний і ситний обід? (Спасибі)
Людина зробила добру справу, і їй необхідно віддячити. Яким словом? (Щиро дякую)
- Молодці, як добре ви знаєте добрі слова! Але ось сила ввічливих слів залежить від того, як саме вони сказані, яким голосом - спокійним, ласкавим або грубими і нечемними. Сказані грубо вони перестають бути чарівними.
Гра «Компліменти».
(Завдання: формувати повагу і доброзичливе ставлення один до одного, згуртування групи.)
-А зараз давайте вийдемо і скажемо один одному добрі, теплі слова, компліменти. (Діти встають у коло, передають одне одному м'ячик і говорять компліменти).
- Молодці, тепер давайте завжди говорити один одному такі чудові слова.
- Які бувають люди? (добрі, злі)
- Як ви думаєте, що таке зло? (Зло - це заздрість, жадібність, грубість, лінь, брехня.)
- Що таке добро? (Добро - це все хороше, добре, гарне.)
- Як можна перемогти зло? (Добрими справами.).
На дошці вивішені слова «Добро» і «Зло», картина зі злим обличчям і добрим - діти порівнюють і роблять висновок.
Гра «Казкові герої».
(Завдання: розвивати уявлення про добро і зло.)
- Хлопці, ви всі любите казки. І однією з головних тем російських казок була тема «добра» і «зла». У казках зустрічаються добрі і злі герої. Зараз ми з вами пограємо в гру: Я буду називати казкового героя, а ви будете визначати добрий або злий, якщо добрий, ви радісно ляскаєте в ладоши, якщо злий - закриваєте обличчя долонею.
(Іван - Царевич, Кощій Безсмертний, Золота рибка, Дюймовочка, Червона Шапочка, Гуси - Лебеді, Баба - Яга, Колобок, Сірий вовк, Кіт у чоботях, Білосніжка, Чаклунка, Фея, Попелюшка.)
Послухайте, будь ласка, притчу великого педагога В.о.сухомлинського «Звичайна людина».
Василь Сухомлинський
ЗВИЧАЙНА ЛЮДИНА
Василь Сухомлинський, Звичайна людина, оповіданняЄ в сухому степу колодязь. Біля колодязя - хатка. В ній живуть дідусь із внуком. Біля колодязя на довгій вірьовці відро. Ідуть подорожні, зяїзджають до колодязя, п'ють воду, дякують дідусеві. Стерлась вірьовка, перервалась, упало відро в глибокий колодязь.                                        
Немає в дідуся другого відра. Нічим води витягти, щоб попити.
День не п' ють води дідусь із онуком, два дні не п' ють. Мучаться від спраги.
На третій день уранці проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з настороженими очима. На возі в нього побачив дідусь відро під соломою.
Глянув подорожній з настороженими очима на колодязь, глянув на дідуся з онуком, ударив коней батогом і поїхав.
—   Що це за людина? — питає онук дідуся.
—   Це не людина, — відповідає дідусь.
Опівдні проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з байдужими очима. Дістав з воза відро, прив'язав до вірьовки, витяг води, напився, дав попити дідусеві й онукові, решту води вилив у сухий пісок, відро забрав та й поїхав.
—   Що це за людина? — питає діда онук.
—   Це не людина, — відповідає дідусь.
Увечері проїжджає повз дідусеву хатину подорожній з добрими очима. Дістав з воза відро, прив'язав до вірьовки, витяг води, напився й поїхав, а відро так і стоїть на цямрині.
—   Що це за людина? — питає онук.                     
—   Звичайна людина, — відповідає дідусь.
- Через що проявляється Доброта в цьому оповіданні?
Відповіді дітей
- Який з проїжджий виявив доброту?
Відповіді дітей
А ще добра людина володіє певними якостями і рисами характеру.
Самостійна робота
Акуратний
Доброзичливий
Грубий
Ввічливий
Нечемний
Пропонує і надає допомогу іншим
Часто свариться
Вміє прощати образи
Чуйний
Запальний
Скромний
Товариський
Ласкавий
Веселий
Нахабний
Уважний до інших
Жадібний
Крикливий
Терпимий до інших людей
Щедрий
- обрати з цих слів характеристику доброї людини?
Відповіді дітей (Зачитують)
- обрати з цих слів характеристику злої людини?
Відповіді дітей (Зачитують)

*Перегляд презентації «Як я вчинив?»
Відповіді дітей (кожен дає свою відповідь)

Колективне малювання малюнку
завдання виконується
під пісню кота Леопольда «Якщо добрий ти».
Завдання: виховувати прагнення робити добрі справи, почуття колективізму, взаємодопомоги, доброти.)
-Добре, коли людина залишає після себе добрий слід. Один мудрець сказав: «Людина прожив життя не даремно, якщо збудував дім, виростив сад і виховав дитину». Давайте і ми зараз теж зробимо одну спільну добру справу. На чистий аркуш ватману хлопці вирізують і наклеюють деталі з кольорового паперу деталі аплікації: будинок, дерева, фігурки людей, фігурки птахів і звірів, хмари, сонце.
- Як ми назвемо нашу картину?
Відповіді дітей («Добрий день»)
ІІІ.Заключительная частина
- А тепер дайте відповідь, будь ласка, на запитання: а де ж знаходиться царство ввічливості і доброти? (Відповіді дітей).
І мені, звичайно, хотілося, щоб у вашому серці теж була тільки доброта, любов, милосердя, турбота про своїх ближніх і інших людях.
- Наше заняття підходить до кінця і мені хотілося у вас дізнатися:
- Вам сподобалося наше заняття? (Відповіді дітей).
- Що ви запам'ятали або дізналися нового? (Відповіді дітей).
Людина рано чи пізно замислюється, яким шляхом він йде: на дорозі «добра» та «світла» або по дорозі «зла» і «темряви». У доброго людини і слова, і діла добрі. А може уживатися в одній людині і добро і зло? Ні! Не може! Як не може бути одночасно в одному глечику солодка і гірка вода. «Кожен глечик виливає те, що містить» - говорить прислів'я. Якщо серце наповнене добром, і виливається добро, і навпаки. На закінчення нашого заняття хочу побажати, привчайте себе до добрих вчинків і у вас все буде добре.

Вчитель початкових класів Шепетівської СЗОШ № 2 І-ІІІ ступенів Бондар Т.М.




























Немає коментарів:

Дописати коментар